Аналізи ДНК в Україні
Всі аналізи/Генетичні схильності
У нашому організмі працює складна молекулярно-фізіологічна система, що дозволяє знешкоджувати чужорідні хімікати ксенобіотики і позбавлятися токсинів, які потрапляють в організм з їжею, повітрям або через шкіру та слизові оболонки.
Система детоксикації ксенобіотиків складається з трьох фаз: активація, інактивація, виведення.
У першій фазі молекули токсичної речовини стають більш розчинними, а отже, доступнішими для ферментів, що працюють у наступній фазі. Але при цьому утворюються проміжні речовини, які можуть бути ще більш токсичними і здатними активніше вступати в реакції з молекулами нашого організму. Тому дуже важливо, щоб одразу після їхньої освіти в роботу включалися білки наступної фази.
Основні білки першої фази детоксикації – цитохроми. Зазвичай вони розташовані в мембранах «легких» наших клітин – мітохондрій. Цитохромів відомо більше 30 видів і ділять їх на 3 групи: a, b і с. Особливий інтерес становлять цитохроми сімейства Р-450, які відносяться до групи b і виконують основну роботу в 1 фазі детоксикації.
Однак цим їхні можливості не вичерпуються. Насправді цитохроми виконують у нашому організмі безліч функцій. Наприклад, цитохром CYP1A2 відповідає за метаболізм кави. Саме від нього залежить, наскільки швидко кофеїн у нашому організмі переробляється та переходить у наступну стадію – знешкодження. Крім того, цей цитохром відповідає за метаболізм багатьох ліків, наприклад парацетамолу та цитрамону. Також деякі цитохроми впливають синтез гормонів.
В аналіз генів 1-ї фази детоксикації входять цитохроми:
CYP1A1, CYP1A1*2С, CYP1A2, CYP2B6, CYP2C19*2, CYP2C19*3, CYP2C9*2, CYP2C9*3, CYP2D6, CYP2D6, CYP3A4*1A/1B, ADH1B, ALDH2
Друга фаза системи детоксикації – це перетворення шкідливих речовин на нешкідливі продукти, які потім будуть виведені з організму. В результаті хімічних змін небезпечні речовини, що з'явилися в результаті другої фази активації, не просто перестають бути токсичними, але стають ще більш розчинними. Це полегшує їхнє подальше виведення з організму.
Ця фаза забезпечується великою кількістю ферментів, що в основному відносяться до групи трансфераз - білків, що переносять різні специфічні залишки або функціональні групи з одних органічних молекул на інші. Завдяки цьому після приєднання таких «добавок» небезпечні проміжні сполуки знешкоджуються та готуються до виведення.
Найбільш добре відомі та вивчені серед цих ферментів – глутатіон-S-трансферази. Глутатіон складається з амінокислот цистеїну, гліцину та глутамінової кислоти і є найпотужнішим антиоксидантом. Він здатний відновлювати ушкодження білків, повертаючи їм нормальну структуру та функцію. Також він бере активну участь у знешкодженні токсинів. Глутатіон-S-трансферази здійснюють взаємодію глутатіону з токсичними речовинами, підвищуючи їх розчинність та полегшуючи подальше виведення.
Ще одним важливим ферментом цієї фази є N-ацетилтрансфераза (NAT2). Вона відіграє важливу роль у знешкодженні багатьох канцерогенів (компонентів вихлопних газів, тютюнового диму, лакофарбових матеріалів та ін.) та метаболізмі ряду ліків (ацетилсаліцилової кислоти, клоназепаму, ізоніазиду, сульфаметоксазолу та ін.). NAT2 «прикріплює» оцтовокислу групу до атома азоту молекул, що знову ж таки робить їх більш розчинними, сприяє їх знешкодженню та полегшує виведення.
До аналізу генів 2-ї фази детоксикації входять:
- GSTP1 (c.313A>G)
- NAT2 4 поліморфізми (481С>Т, 590G>A, 857G>A, 803A>G)
- SOD2 (58T>C)
Матеріал для дослідження: Венозна кров з EDTA 4 мл або букальний епітелій у тубі.
Вимоги здачі крові натще немає (легкий сніданок і незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води; дітей обов'язково напувати негазованою водою порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин), в день здачі крові не вживати медикаменти (включаючи вітаміни та БАД), напередодні виключити прийом смаженої та жирної їжі, за 32 години виключити алкоголь.
Перед відбором букального епітелію - виключити їжу не менше ніж за 2 години, протягом 30 хвилин утриматися від куріння та гарячих напоїв, за 32 години виключити алкоголь.
У всіх випадках за результатами необхідно отримати консультацію лікаря-генетика.