Аналізи ДНК в Україні
Кишковий мікробіом – це сукупність усіх мікроорганізмів, що колонізують кишечник, має важливе значення для здоров'я людини. Багато досліджень показало, що дисбактеріоз мікробіома кишечника пов'язані з різними захворюваннями. Серед них: метаболічний синдром, діабет, запальні захворювання кишечника, такі як хвороби Крона та виразковий коліт, синдром подразненого кишечника, рак товстої кишки, кальцій-оксалатні камені сечового міхура, серцево-судинні захворювання, ревматоїдний артрит та неврологічні розлади.
Звіт у форматі PDF містить близько 25 кольорових сторінок.
1. Аналіз біорізноманіття мікробіома кишечника, включаючи гриби та дріжджі
2. рН-значення
3. Ентеротип
4. Визначення співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes (індекс ожиріння)
5. Оцінка Akkermansia muciniphila та прозапальних бактерій (захисна флора слизової оболонки)
6. Висновок про дисбактеріоз
Розвиток, різноманітність та стабільність мікробіома кишечника пов'язані з життям людини та її харчовими звичками. Тому мікробіом кишечника завжди слід розглядати як результат життя. І взагалі, стабілізація мікробіома кишечника протягом життя можлива шляхом усунення харчових помилок та інших несприятливих умов життя.
Мікробіом-терапія заснована, з одного боку, на тривалій зміні раціону харчування, а з іншого – на прийомі пребіотичних препаратів. Ця терапія біологічно стабілізує кишкове середовище. Це призводить до бажаного мікробіому. Акцент робиться не так на введенні життєво необхідних мікроорганізмів як пробіотиків, але в визначення пріоритетного субстрату для бажаної модуляції мікробіома.
*Максимальне дотримання стерильності.
1. Виключити протягом 72 годин до здачі калу: прийом проносних препаратів, введення ректальних свічок, олій; обмежити прийом медикаментів, що впливають на перистальтику кишечника (беладонни, пілокарпіни та ін); прийом препаратів, що впливають на забарвлення калу (залізо, вісмут, сірчанокислий барій); інвазивні маніпуляції
**Можна здавати і на фоні прийому ферментативних препаратів (креон, мезим та інших.).
2. Протягом 72 годин до здачі калу та в період забору калу пацієнт повинен утриматися від прийому калу алкогольні напої.
3. Дослідження рекомендується проводити до початку прийому антибіотиків та інших антибактеріальних хіміотерапевтичних препаратів
4. При заборі калу уникати контакту з водою (засобами), сечею; виключити можливість попадання слизу, менстр. крові.
5. Не допускається забір зразка калу з унітазу та після проведення клізми.
Рекомендовано використання уловлювача калу – накладки на сидіння унітазу для полегшення забору зразка калу.
Зі свіжого ранкового стулу, забирається 5 г калу в дві спеціальні транспортні пробірки, які розміщуються в контейнерах для транспортування з максимальним дотриманням стерильності.